Слiди на дорозi

В. Ананьєв

ПЕРЕДЗАМОВИТИ КНИГУ
Книга очікується в середині червня. Підчас передзамовлення доступна знижка. Чим більше книжок, тим більша знижка
book

Трейлер

Вiдгуки

Роман Скрипін - український журналіст, телеведучий, екс-голова Незалежної медіа-профспілки України. Один із засновників Громадського телебачення. Засновник і керівник проекту Skrypin.ua

«Про що ця книжка?» - так любить починати вступ Данило Яневський.

Так почну і я. І відповім його ж словами: ця книжка про людину і людей. Про звичайне, здавалося б життя. У повсякденні воно нам здається звичайним. Але, як казали мудрі люди - велике видно на відстані. Найцікавіше у книзі Валери - всередині. Він такий жучара, що знав закони жанру. Тому доведеться прочитати від початку і до кінця. Бо розв’язка для мене була дуже несподіваною. В мене обмаль часу на читання книжок, позаяк я читаю зазвичай інформаційні стрічки та аналітику щоденно. Така моя робота. Але Валері я пообіцяв прочитати книжку. А обіцянка - не цяцянка. Прочитав. В «Інтерсіті» Київ - Харків. Інтернету людського нема. Тому книжка є чи не найкращим порятунком. Найкращим та корисним. І ось що я маю вам сказати: мене найбільше вразили реалістичні картини життя-буття українського війська. І я, як людина далеко не мілітарна, був вражений рівнем розпаду, з яким наша армія зустріла ворога. І втратили б ми не лише Крим. Якби не такі хлопці як Валера. Мало того, він виявився ще й письменником з неабияким хистом. Молоток! Хоч і жук.

Роман Сініцин – волонтер, один з організаторів волонтерської групи «Народний тил».

Це неймовірна і дуже сильна книга. ЇЇ сила в чесності автора перед собою і перед читачем. І пишучи книгу, автор перш за все ставив завдання бути максимально щирим. Це книга про війну, про людей, про армію, про відносини. Про думки і переживання. І мабуть єдина неправда допущена у книзі, це про її "художність", яку декларує автор.

Юрій Бутусов - український журналіст. Головний редактор сайту «Цензор.нет». Оглядач Дзеркала тижня.

Ця книга зачепить кожного, як мінометна міна, що вибухає під ногами. Десантник Валерій Ананьєв – незвичний для літератури автор художнього твору. Хлопець з доброю посмішкою та чудовою українською мовою, тихий та виважений, він насправді обпечений зсередини вогнем війни, та багатьма сімейними трагедіями.

Валерій виріс у суспільстві 90-х- 2000-х, у хаосі, де багато людей були кинуті напризволяще, бо кожен намагався вижити поодинці, де більшу частину часу хлопець був на самоті. Самотність та ненависть до тих, хто його ображав загартувала Валерія так, що страшно про це читати. Так, він нічого не приховав, він оголив свою душу та виставив її на огляд.

Валерій написав книгу, яка починається зі спроби головного героя покінчити самогубством. І в цьому інтрига – чи натисне він на гачок?

А друга інтрига – а чому він, самотній та ображений на світ, вирішив піти у пекло, щоб бути готовим віддати життя за інших, за народ і за Україну? Адже він по життю не був наділений увагою?

Ананьєв у лавах 25-ї повітряно-десантної бригади пройшов дуже багато, запеклі бої літа 2014-го. Багато втрат, багато тих, хто злякався. Але не Валерій. Він був готовий до війни, бо у глибині душі в нього йшла війна з самим собою. І всю книгу, повну драматичних подій, він вів і цю війну, і вирішував питання – чи натиснути на гачок?

Читайте, це дійсно блискучий зразок не тільки військового, але на моє переконання, і художнього твору. Пишаюся тим, що маю честь написати кілька слів, що читав цей твір одним з перших, що допомагав у деяких питаннях створенню книги. Дякую, Валерій, для мене головне, що ти – переміг.

Олександр Положинський - лідер гурту «Тартак», проекту «Був'є» (2014), співак і шоумен, ведучий радіо "НВ".

Це книга про війну. Про війну з ворогом — нещадним і підступним. Про війну з нечистю і продажністю. Про війну з недолугістю та занепадом. Про війну зі спокусами, зі слабкостями, з нерозумінням і несприйняттям тебе світом, який довкола тебе. Але й про війну зі самим собою — таким, який ти є зараз, щоб стати таким, яким ти будеш потім.

Це книга про любов. Про любов до людей, які тебе окриляють і підтримують. Про любов до країни, в якій і за яку ти ведеш свою війну, бо це твоя країна і твоя країна — це ти. В тому числі й — ти. І ті, кого ти любиш. Це книга про любов до життя, яким би важким і нестерпним воно іноді не здавалось. Бо ти знаєш, що цей біль, цей бруд і ця потворність завжди можуть змінитися на щось світле, прекрасне, щасливе і радісне — таке, яким ти хочеш бачити світ і своє життя у ньому.

А ще це книга про честь. Про те, що не завжди цінується широким загалом, але є однією з найвищих цінностей людини, як би пафосно це не звучало. Це те, що часто проявляється за несподіваних обставин навіть у тих людей, які ніколи й не думали про це слово та що воно значить. І навпаки — дуже часто її, цієї честі, не виявляється у тих людей, які, здається, мали би бути взірцем найвищих чеснот для інших, мали би вести за собою і надихати.

Я маю честь товаришувати з автором і бути одним із перших читачів цієї книги. Я майже проковтнув її — прочитав за дві доби, виділяючи читанню кожну вільну хвилину вдень (а їх у мене було не так вже й багато), і потім зачитуючись на пів ночі. Книга читається легко, вона захоплює і затягує. Вона викликає безліч різноманітних емоцій і чесно розповідає про те, про що часто гучно говорити не прийнято. І коли я раптом дійшов до останнього слова, я зловив себе на думці, що мені мало і я хочу ще. Щиро бажаю кожному з вас пережити це ж відчуття і порекомендувати його іншим.

Сергій Кузін - музикант, продюсер, ведучий ранкового шоу «Камтугеза» на «Радіо Рокс»

У меня четверо детей. Две дочери и два сына. Старший сын – ровесник Валеры. Он живет в другой стране совершенно мирной жизнью айтишника, готовится к свадьбе и, уверен, не понимает до конца все, что происходит в Украине. Первым делом я дам прочитать эту книгу ему. Обязательно. Женя должен знать, как его ровесник, простой Украинский парень Валера, проживает свою жизнь. Как трудно иногда остаться человеком. Что такое война. Почему мужчины берут в руки оружие. И почему жизнь состоит из преодолений. Как сложно и больно быть честным по отношению к самому себе. И почему надо жить так,чтобы не отворачиваться от своего отражения в зеркале. Для меня эта книга – исповедь. И она не про то, как жил и живет автор, а во имя чего он живет… а это, ребята, дорогого стоит. Счастья тебе и немного удачи, десантник Валерий Ананьев. … и ещё … я надеюсь, что младший мой сын, Артемка, когда-нибудь скажет мне: «как хорошо, что уже нет войны»……… «да, война закончилась, сын», – скажу я. “Ты живешь в прекрасной, лучшей стране на земле». И скажу я это в том числе благодаря автору это книги. Жму руку! А читателям – постарайтесь это не просто прочитать, а пережить. Слава Украине!

Такого ви ще не бачили

Унікальна жива книга! Перша жива книга про війну на Сході України. Ти, шановний читачу, відчуєш, як у твоє БМД влучає РПГ, ти будеш намагатися допомогти пораненому товаришу, ти відчуєш атмосферу напруги, знаходячись в оточенні, ти будеш читати справжній лист дівчини своєму коханому на фронт. І для цього тобі потрібна лише книга «Сліди на дорозі» та смартфон. Близько 100 QR кодів розставлені по тексту, дозволять вам поринути у події, описані в книзі. Ви зможете побачити на своєму смартфоні оригінальні відео та фотоматеріали реальних подій, що описані в книзі. Жодної постанови, увесь матеріал був знятий на фронті в 2014 році. Пориньте у життя головного героя з головою, відчуйте книгу своєю душею.

Валерiй Ананьєв

Мене звати Валерій Ананьєв. Мені 24. Я колишній солдат, десантник 25-ї бригади. Близько трьох років свого життя я провів на війні.

На війні мені виповнився 21 рік, потім 22, а там і 23. Краматорськ, Шахтарськ, Дебальцево, Вуглегірськ, Жданівка і ще чимало населених пунктів, поряд з якими мені довелося брати участь в боях. Я «народився в сорочці». Було чимало ситуацій, після яких все мало закінчитись сумно, але… Наприклад, в мою машину, бід час одного зі штурмів, влучило дві РПГ, але я вижив, як і всі, хто був поряд зі мною.

Але я не просто воював. Я знімав. Знімав відео і фото, знімав воєнний побут і бойові дії, своїх побратимів, місцевість, події. За три роки в мене накопичилися гігабайти матеріалів. Деякі з них ви бачили, але більшість відео не бачив ніхто.

Я пустив війну у свою свідомість і вона повністю зруйнувала моє світосприйняття. Шлях виходу з цього стану йшов через роздуми, емоції, важкі спогади, важкі рішення, розуміння того, як я став залежним від війни, розуміння того, що я насправді пережив за ці три роки.

Цей гримучий коктейль емоцій, спогадів переживань я виплеснув на папір. Я ділюся з вами цілим світом, світом, якого більшість з вас ніколи не бачили і не відчували. Вдалося придумати ідею, як поєднати купу відзнятого матеріалу з написаним світом. За допомогою QRкодів ви зможете побачити більшість подій, які описані в книзі. Я хочу, щоб ви поринули в цей світ, відчули всіма фібрами душі переживання головного героя.

Я писав цю книгу 2,5 роки. Публікував деякі уривки з неї на своїх сторінках у соцмережах. Дехто з вас вже вподобали ці оповідання.

Сьогодні ви маєте змогу першими доторкнутись до того, на що я витратив стільки фізичних і моральних сил.

author

Слiди на дорозi

«Коли ти готовий вмерти, ти нервово намагаєшся згадати свої добрі вчинки або яскраві враження. Особливо ті добрі вчинки, про які ніхто не знає. Добрий вчинок – це як твердо конвертована валюта в момент смерті. І ти швидко рискаєш по кишенях, навколо себе в пошуках цих монет, і потрібно поспішати, адже ти вмираєш. І якщо раптом ти зрозумів, що в тебе за спиною немає таких вчинків, холодний піт прошибає тебе і на секунду ти навіть перестаєш вмирати, тому що вмирати стає страшно».

Задати питання: